Це зараз буде насилля у розбиранні, коли вже порішала.
Думаю, не підписаний, та і пофіг
Знаю що пологи і зміна розкладів якби взагалі не пов'язані, але "вагон часу" вже довагонився. Жаль, не пам'ятаю коли конктретно то сказала, ще й не пам'ятаю які терміни назвала… Аби наїхать)) однак відкладання у мене синонімічно до вагон часу. Не вірю
А от це вже хірово. І лист це була робота з собою. Загубився перший лист? Наче ж писала про втрату впевненості, бла-бла-бла.
Я то довірюсь, але тому що якби сама ні туди. Бо якийсь план б таки вималюю, тобто не довірюсь)))
Дуже погано з розумінням інших. Відчуванням мабуть так, а розумінням - ні. Того всі у рік стоять, і ти стій. Хрінова аналогія, згодна.
Я то тебе розумію, з такими розлогими поясненнями. А мені потрібна прелюдія, а не зразу "як ти себе почуваєш?" - кінчили. Типу сама розкажеш ага-ага, на кінець 5го року таки розвернула голоблі сюди.
можна мені, але знай, це неприємно, бо таракани. Ух, додає бажання))) коли на емоціях, будь-які крок поза - зразу в штики і мовчок. Хочеш привілеїв, розкривай рота, перебивай і втохмачуй. З відбиванням від "тобі просто треба", ох згадати б щоб справді цитати. "Ти просто те, а не те. Це не те це ось і ось - рецепту немає, але все ж зрозуміло. Що не так?"
***
Я мало що пам'ятаю, але конктретно це невдале рішення-бажання запам'ятаю надовго, бо наслідок постійно зі мною.
Дорогі інтроверти, добре подумайте чи готові ви розділяти компанію людини 24/7, причому у людини один доступний спосіб комунікації і він хуйовий. Ні домовитись, ні пояснити, забудьте про компроміси. Воно вам не треба. Чим думала я - загадка.
Ну і так, я ж ще очікую призову стать. З цією відпрацюю і мені видадуть нарешті що я там собі думала. Але попередній абзац залишається вірним - краще б я не починала. Це так, бонусна херня.
***
Блять, якже бісить це розуміння. Вірю, що відчуваєш, вірю, що розумієш багато, але не озвучуєш, того для мене збита картинка. Але конкретно зараз все тупо мимо. Але харить навіть не це, хрін з відсутністю розуміння, екзистенціалізм і все таке. Але ж мля впевненість! Озвучена у кожній репліці! Все знає, наперед, що скажу, що думаю. І рішення всі є вже.
Хоча ж ось порозбирали, то так, розумів багато, але наслідки то які. То може не треба оцієї надвпевненості дутої?
У мене немає ресурсу - косячу - ні
Мені жаль, шкодую, хотілося щоб склалося по іншому - ні
Є рецепти на всі випадки життя - бери і користуйся. Не береш? Ось такі проблеми у тебе. Не підходить рецепт? То тобі у собі треба підправити, на нові рецепти.
Сказати, це моє егоїстичне бажання, я розумію що хочу багато - ні. Але "прохання", не все так погано.
Буду йти по кругу, впадлу писати, незручно.